Загальний відділ інформує
Чи повинні органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян та посадові особи під час воєнного стану відповідати на звернення, надіслані на електронну пошту від осіб з російським та білоруським громадянством?
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України «Про звернення громадян»: "Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами".
Отже, для підтвердження наявності права на отримання відповіді на своє звернення громадянин російської федерації або республіки білорусь до звернення, яке оформлене з дотримання вимог Закону України «Про звернення громадян» зобов’язаний надати документ, що підтверджує законність його перебування на території України.
Якщо підготовка відповіді на звернення передбачає розкриття якихось даних необхідно перевірити чи стосуються права і обов’язки саме громадян російської федерації або республіки білорусь, які перебувають у статусі, наприклад, біженців, людей, які потребують захисту, іноземців тощо.
Незалежно від особи заявника заборонено надавати інформацію "про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, у тому числі про їх переміщення територією України" та "про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості" "якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами", адже в умовах воєнного або надзвичайного стану це буде становити склад кримінальних злочинів згідно ст. 114-2 Кримінального кодексу України.
Також слід зазначити, що у деяких випадках розгляду звернень громадян отриманих від громадян країн агресора можливим є притягнення винної посадової особи до кримінальної відповідальності відповідно до статті 367 Кримінального кодексу України за службову недбалість.
Під службовою недбалістю розуміється невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.