ВІДКРИТТЯ МЕМОРІАЛЬНИХ ДОШОК ЗАГИБЛИМ ВОЇНАМ
ВІДКРИТТЯ МЕМОРІАЛЬНИХ ДОШОК ЗАГИБЛИМ ВОЇНАМЖиття обірвала ворожа куля… обірвала мрії та задуми кожного з цих хлопців. Вони любили життя, шанували рідних, поважали людей, були добрими, привітними. Але це все залишилось в минулому. Пекучий біль і гіркий смуток війни чорним крилом криє Україну четвертий рік повномасштабного вторгнення, яку розпочала російська федерація на території України. Ми з болем оплакуємо своїх синів. Щиро співчуваємо рідним наших загиблих захисників.
Сьогодні, 22 березня, у Карабчиєві відбулося відкриття меморіальних знаків на честь земляків, двох захисників України – Олександра Ярового та Віктора Міняйла.
Життя кожної людини залишає слід у пам’яті рідних і друзів. Але є ті, чий подвиг закарбовується в історії назавжди. Олександр Яровий та Віктор Міняйло – справжні захисники, які до останнього боронили Україну та її незалежність.
Яровий Олександр Володимирович…
Молодший сержант Олександр Яровий народився в селі Карабчиїв. Після 9 класів навчався в Житомирському агротехнічному коледжі, здобув фах інженера газових приладів. У 2010 році підписав контракт на службу в Києві, охороняв дипломатичні посольства. Заочно закінчив Академію внутрішніх справ, працював у поліції Київського метрополітену. У 2020 році поїхав на заробітки до Польщі, але в 2022-му доля повернула його на Україну. 18 квітня був мобілізований, пройшов навчання в Десні, а з липня воював на нульових позиціях. Був командиром розвідувального відділення в Марʼянці та Словʼянську. Загинув 24 вересня 2022 року біля міста Лиман Донецької області. Посмертно нагороджений медаллю «Незламним героям російсько-української війни» та орденом «За мужність» III ступеня….
Міняйло Віктор Степанович…
Старший солдат Міняйло Віктор народився в селі Карабчиїв. Закінчив місцеву школу, потім навчався у Житомирському ВПУ, де здобув фах водія та електрогазозварювальника. У 2013 році пішов служити в Збройні сили України, після демобілізації працював слюсарем, а згодом – монтажником трубопроводів у компанії «Ексіон». Колеги поважали його за працьовитість і відповідальність. Коли розпочалась повномасштабна війна, Віктора мобілізували. Після навчання в Десні з липня 2022 року він був на передовій. 1 серпня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу Мар’їнки Донецької області Віктор загинув. Посмертно нагороджено нагрудним знаком «66 окрема механізована бригада сухопутних військ» та орденом «За мужність» III ступеня….
Присутні, схиливши голови в хвилині мовчання, віддали шану світлій пам’яті Олександра та Віктора і всіх воїнів, загиблих у боротьбі за свободу, територіальну цілісність та єдність України.
Пам'ять про Віктора і Олександра відтепер увічнено в камені, щоб завжди пам'ятали нащадки. Адже будь-яка війна колись завершується. Наш обовʼязок пам’ятати імена тих, хто на вівтар свободи Батьківщини поклав найцінніше, що мав, – власне життя.
Вічна памʼять нашим янголом!
Будьмо гідні подвигам наших Герої!
Боротьба триває!
Памʼятаємо! Віримо! Підтримуємо Збройні Сили України!
Слава Україні!
Героям Слава!
