Покрокова процедура складання заповіту: який документ отримує заповідач
Зазвичай нотаріус оформляє заповіт на спеціальному бланку. Однак через воєнний стан в Україні процедуру спростили. Зараз можна написати заповіт просто на білому аркуші паперу, і на ньому нотаріус уже залишатиме свої реквізити.
Якщо заповідач фізично не може самостійно написати заповіт або приїхати до нотаріуса, фахівець може виїхати до людини сам. Також нотаріус має право написати заповіт зі слів особи. Після цього він обов’язково зачитує його уголос, спадкодавець підтверджує, що все записано правильно, і підписується під цим.
Після посвідчення заповіту нотаріус обов’язково вносить його до державного реєстру. Це дає можливість родичам людини, яка померла, звернутися до будь-якого нотаріуса та перевірити, чи є взагалі заповіт.
Заповідач зазвичай зберігає собі екземпляр заповіту, але ми ніколи не знаємо, де саме він його зберігає. Він може комусь розповісти про заповіт, а може й не робити цього. Реєстр існує саме для того, щоб мати можливість перевірити наявність заповіту.
За стандартом є два примірники заповіту. Один зберігає в себе заповідач, інший нотаріус передає на збереження до державного нотаріального архіву чи контори.