Різниця між зверненням громадян та запитом на публічну інформацію
Є такі два види офіційного спілкування з публічними органами та установами: звернення й запити на публічну інформацію. І кожному українцю варто знати, в чому різниця між цими двома термінами та як користуватися зверненням та запитом для отримання необхідних відповідей на свої питання та реалізації своїх законних прав.
Запит на публічну інформацію – це прохання до розпорядника інформації, надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. А звернення це викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Відтак, вони відрізняються між собою, в першу чергу, своїм змістом: запит – це прохання надати інформацію, звернення – прохання вчинити певні дії, викладені у пропозиціях, заявах чи скаргах.
Що ж такого людина може дізнатися у державної установи за допомогою запиту на публічну інформацію?
Загалом за допомогою такого запиту можна дізнатися будь-яку інформацію, якою володіє установа. Публічна інформація – це задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, яка була отримана або створена в процесі виконання державними структурами своїх обов’язків. До прикладу, можна дізнатися, на що та які кошти були витрачені, можна запитати скільки осіб працює в організації та які обов’язки виконують ці працівники. Але, наприклад, не вдасться дізнатися ту інформацію, яку потрібно заново створити. Такий запит передбачає відповідь лише з уже створеними даними.
Варто пам’ятати, що серед іншої інформації в запиті може бути конфіденційна чи таємна інформація, тоді розпорядник, як правило, замальовує її, але іншу інформацію обов’язково надає. От наприклад, людина запитує на основі якого рішення їй було нараховано пенсію. І тоді структура, яка приймала рішення про призначення пенсій, надає протокол засідання, в якому можуть міститися особисті дані інших громадян, у такому випадку дані інших людей, крім ваших, замальовуються. Пам’ятайте про це.