Пташиний грип - симптоми та профілактика хвороби
У зв'язку з ускладненням епізоотичної ситуації з грипу птиці Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області рекомендує громадянам, які утримують курей, гусей, качок, індиків, перепелів, голубів, фазанів та інших птахів, щоб мінімізувати ризик занесення грипу птиці в особисті домогосподарства дотримуватись таких обов’язкових заходів:
- птицю утримувати ізольовано (у закритих приміщеннях, критих вольєрах тощо);
- не допускати вільного вигулу на вигонах, водоймищах тощо;
- не допускати контакту домашньої птиці з дикою птицею, територія проживання та харчування якої тією чи іншою мірою пов'язані з людиною (ворони, голуби, горобці, синиці, сойки, галки, граки та інші) та особливо з дикою перелітною птицею;
- проводити ретельну очистку пташника (2-3 рази на тиждень), побілку стін та сідал;
- при підозрі захворювання чи загибелі птиці необхідно звертатися до спеціаліста ветеринарної медицини;
- при виявленні трупів загиблої птиці негайно інформувати лікаря ветеринарної медицини, який обслуговує ваш населений пункт.
В обласному управлінні Держпродспоживслужби нагадують, що грип птиці – це гостре вірусне захворювання, яке характеризується пригніченням, ураженням респіраторних органів і шлунково-кишкового тракту. У результаті захворювання птахи гинуть.
Джерелом інфекції є хвора і перехворіла птиця, а також водоплавна птиця без клінічних ознак захворювання. Дикі качки, крячки, лебеді, чайки та інші види перелітної птиці, чутливі до вірусу грипу птиці, є переносниками та природним резервуаром інфекції.
Факторами передачі збудника є інфікована обмінна тара, корми, інкубаційні яйця, тушки, пір'я. Механічними переносниками можуть бути обслуговуючий персонал (господарі), комахи, пухоїди, гризуни. Проте інфікування птиці відбувається в основному повітряно-крапельним шляхом.
Вірус виділяється у навколишнє середовище зі слиною, носовим секретом і послідом. Вірусоносійство у птахів, які перехворіли, триває 2-3 місяці та більше.
Інкубаційний період триває 1-7 днів. У окремих випадках - від декількох годин до 7 діб і більше.
Як розпізнати?
Клінічні ознаки грипу птиці мінливі і залежать від вірусу, виду птиці, віку, статі, супутніх хвороб і навколишнього середовища.
Клінічні ознаки у курей різноманітні: від слабовиражених - до гострого перебігу, з високою смертністю без проявів будь-яких симптомів або з мінімальними ознаками депресії; відсутність апетиту, раптова загибель великої кількості птиці у стаді. Хвора птиця сидить або стоїть у напівкоматозному стані з опущеною головою. При цьому загибель птиці сягає 80-100%. Кури, інфіковані вірусом пташиного грипу, несуть яйця без шкаралупи і з часом припиняють яйцекладку. Хвороба супроводжується депресією, втратою чутливості, сльозотечею, набряками в ділянці голови і шиї, синюшністю слизових оболонок, гребінця та сережок, водянистим проносом, рідше - симптомами ураження органів дихання.
У бройлерів клінічні ознаки високопатогенного грипу менше виражені, ніж у інших видів і характеризуються пригніченням, сонливістю, відсутністю апетиту та підвищеною летальністю. Також спостерігаються набряки голови та шиї, ознаки ураження нервової системи, зокрема викривлення шиї та атаксія.
Клінічні ознаки грипу індиків залежать від патогенності збудника, віку птиці та інфікування збудниками інших хвороб. При зараженні високопатогенними штамами грипу відмічається раптова загибель птиці, знижується або припиняється яйцекладка, з'являються бронхіальні хрипи і крепітація в легенях, глухий, болючий кашель, синусити, набряки голови, депресія, діарея. Смертність досягає 80-90%.
Низькопатогенні віруси грипу викликають зниження або припинення яйценосності, катар верхніх дихальних шляхів, синусит та зростаючу загибель птиці.
У каченят, хворих на грип, спостерігаються слабкість, пригнічення, сльозотеча, часткова або повна відмова від корму, приступи судом, після яких каченята гинуть. Часто настають паралічі шиї, кінцівок, крил. Загибель каченят досягає 50%. Дорослі качки хворіють без видимих клінічних ознак.
У гусей, заражених вірусами пташиного грипу, спостерігаються відсутність апетиту, ознаки депресії, пронос, набряк очних пазух. У гусенят проявляються ознаки ураження нервової системи.
У фазанів, перепілок і цесарок хвороба може перебігати з ознаками ураження дихальної системи і шлунково-кишкового тракту.