. Як правильно вирахувати строк виконання звернення громадян?
. Як правильно вирахувати строк виконання звернення громадян?Відповіді на звернення фізичних та юридичних осіб до органів державної влади надаються державною мовою, якщо інше не встановлено законом". Також варто звернути увагу на колізію статті 7 ЗУ "Про звернення громадян": "Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на незнання мови звернення".
Як правильно вирахувати строк виконання звернення громадян? Датою виконання вважати дату прийнятого рішення чи дату надання відповіді заявнику на звернення?
ст.40 КУ зобов'язує "розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк".
ст.20 Закону встановлює такий строк (термін) для розгляду та вирішення звернення, при цьому під розглядом звернення розуміється комплекс дій (в тому числі його вирішення), який завершується наданням відповіді, наприклад:
ст.14 Розгляд пропозицій (зауважень) громадян - "розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду"
ст.15 Розгляд заяв (клопотань) - "приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань)".
ст.19 Обов'язки...щодо розгляду заяв чи скарг - "письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення". Отже, з вищенаведених норм випливає, що звернення вважається виконаним, коли громадянину надано остаточну відповідь.
Чи може установа надати усну відповідь, якщо звернення громадян надійшло на адресу установи в письмовій формі?
Відповідь: Відповідно до статті 19 Закону: "Органи державної влади... зобов'язані: письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення".
Отже, саме на заяву або скаргу установа зобов'язана надати саме письмову відповідь. Окремо треба звернути увагу на звернення, що подаються на особистому прийомі ч.4 ст.22 Закону: "Усі звернення громадян на особистому прийомі реєструються. Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо на особистому прийомі неможливо, воно розглядається у тому ж порядку, що й письмове звернення. Про результати розгляду громадянину повідомляється письмово або усно, за бажанням громадянина". Отже, якщо громадянин висловив бажання отримати усну відповідь навіть на заяву чи скаргу, подану на особистому прийомі, які не були вирішено безпосередньо на прийомі, то не буде порушенням ст.19 надати усну відповідь, так як ст.22 є більш спеціальною по відношенню до предмету регулювання. Що стосується пропозицій, то ст.14 зобов'язує лише "повідомити громадянина про результати розгляду", не зазначивши форму повідомлення (тобто форму відповіді). Крім того, не зовсім зрозуміло, яким чином можна надати громадянину усну відповідь на письмове звернення, якщо обов'язковими реквізитами письмового звернення (ст. 5 Закону) не є, наприклад, номер телефону. Хоча, в електронному зверненні - різновиду письмового звернення - громадянин може зазначити "відомості про інші засоби зв’язку з ним", тобто номер телефону наприклад, та попросити надати йому усну відповідь.
Чи мають право визнані судом недієздатні особи надсилати "звернення громадян" до органів влади?
Чи зобов'язані такі органи приймати ці звернення та давати на них відповідь? Положення частини другої статті 8 Закону, за яким не розглядаються "звернення осіб, визнаних судом недієздатними", втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 11.10.2018 № 8-р/2018 про визнання цього положення таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) - посилання на Рішення. Крім того, цим же Рішенням положення другого речення частини четвертої статті 16 стосовно звернення зі скаргою в інтересах недієздатних осіб лише їх законними представниками також визнано неконституційним та втратило чинність.
Отже, враховуючи відсутність обмеження чи заборони в Законі щодо розгляду звернень таких осіб, такі звернення повинні прийматись та розглядатись усіма визначеними Законом суб'єктами розгляду звернень громадян, включаючи органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
