Творчі перлини Стадник Лідії Миколаївни, класного керівника 10 А класу Ружинської гімназії
Творчі перлини Стадник Лідії Миколаївни, класного керівника 10 А класу Ружинської гімназіїМій 10 А клас – це 26 здобувачів освіти Ружинської гімназії . Кожен з них - унікальна, неповторна особистість. Тому я намагаюсь дбайливо, з любов’ю і пошаною ставитися до кожного з них, сприймати їх такими, якими вони є, тобто ставитися до них з терпінням і повагою, хоча інколи це робити дуже непросто.
Мій 10 А клас - це колектив, в якому мої вихованці мають можливість розвивати свої здібності. Залучаючи дітей до участі в різноманітних виховних заходах, я намагаюся сприяти розвитку в них творчості.
Кожна дитина має свою власну стежку, яку я допомагаю роздивитись. А для пошуку вірних шляхів я спонукаю їх слухати власне серце, свою фантазію і пам’ятати про нестандартність, яка може додати декілька яскравих кольорів до веселки їхнього життя.
Я щиро радію їх успіху на творчій ниві, адже в цьому є і моя заслуга.
Хочу познайомити вас з талановитими здобувачами освіти мого 10 А класу. 
Виноград Софію на творчу долю надихали її бабусі, які співають все своє життя та беруть участь в культмасових заходах по цей час. Тому бажання співати з’явилося у неї ще з дитинства. Софія навчається у Ружинській музичній школі по класу вокал. На сцені поводить себе впевнено, приймає активну участь в житті класу, гімназії, музичної школи, у творчих заходах територіальної громади. Неодноразово була учасницею різних конкурсів та фестивалів, де була нагороджена дипломами та цінними подарунками. Софія згадує: «Ніколи не забуду свій перший урок, перший екзамен та перший виступ на сцені… усе це було так хвилююче. Я завжди хвилювалась, коли співала на концертах, навіть людей боялась перший час… Але завдяки підтримці моїх рідних та мого викладача Панченко В.О. – я звикла до сцени та людей в залі».
Жулінська Іванна має гарні музичні здібності: хороший слух, почуття ритму та музичну пам’ять Коли мама привела її перший раз в музичну школу , то Іванка дуже соромилася і навіть трішки боялася. Навіть соромилася співати на сцені, але з часом все це пройшло. Іванка розширює свої виконавські можливості, результативно займається, працює над динамікою. Учениця має цікавий тембр голосу.
В процесі співу, завдяки своїй емоційності та відчуттю стильових особливостей твору, дівчина на сцені створює вокально-сценічний образ. Іванка активна учасниця гімназійних, шкільних та позашкільних заходах, неодноразово брала участь в українських та міжнародних конкурсах, фестивалях. Має нагороди.
Про Кравченко Тетяну багато хто чув, адже вона ще з самого дитинства виступала на сцені районного будинку культури: танцювала, співала та читала вірші. Її часто запрошували виступати на святах та брати участь в різних заходах. Завдяки своїм батькам, Таня змогла спробувати себе в різних заняттях: займалася в танцювальному гуртку, грала на фортепіано, відвідувала студію малювання та рукоділля. Але з часом всі ці речі перестали цікавити дівчину як колись, лише бажання писати залишилось незмінним. Таня розповідає: « Тяга до віршів з’явилась в мене ще змалечку, моя мама складала їх разом зі мною, записувала та зберігала. Потім вже і без її допомоги я могла шукати рими, підбирати потрібні слова та створювати щось своє. Так тривало до моїх одинадцяти років. Але в якийсь момент я закинула цю справу та, мабуть, думала, що більше не повернусь до неї. Та через чотири роки, неочікувано для самої себе, я написала вірш. Це було спонтанне рішення, на яке мене надихнув мій друг. Я дуже захопилась написанням вірша, вклала сенс в кожен його рядок, і він став моїм улюбленим. Після цього я активно почала писати вже з новим потягом та особливим захопленням. Я зберігаю свої твори та часто перечитую. Більшість з них бачили лише мої друзі, деякі не бачив ніхто. Але я і не прагну оприлюднювати їх, адже це мої думки, це велика частинка мене…».
Маркітан Дарії батьки ще змалку купували різні журнали з поробками та кольоровий папір. Вся сім`я займалася творчістю – вирізали, клеїли, і їй це дуже подобалось. Зазвичай , генератором ідей була мама. Коли Даша пішла на навчання до першого класу, її зразу ж записали на гурток декоративно - прикладного мистецтва у будинок дитячої творчості. На гуртку дівчині було дуже цікаво, вона почала реалізовувати свої здібності і ідеї втілювати у власні вироби. Участь у різних обласних конкурсах сприяла знайомству з цікавими учасниками та принесли багато різних нагород. Шостого листопада відбулася обласна заочна виставка – конкурс «Декоративний розмай», Даша брала участь у номінації «Штучні квіти» і серед 83 конкурсантів зайняла ІІ місце. Роботи учасників цього конкурсу були виставлені на благодійний ярмарок, а вилучені кошти пішли на підтримку воїнів ЗСУ.
Плаксіна Катерина має своє хобі. Вона вважає, що кожна людина повинна чимось цікавитися, у неї має бути щось таке, чим би вона змогла займатися у вільний час. Хобі дозволяє людині відволіктися від щоденної рутини. Ось що говорить Катя: « Звичайно, у мене теж є хобі. Я хочу трохи розповісти про свою улюблену справу. Мені шалено подобається рукоділля, я створюю вироби для себе і своїх близьких , на гімназійні конкурси і виставки. Відбувається це так: я переглядаю відео або картинки в інтернеті, обираю ті що мені до вподоби та починаю творити. Мене надихає те, що всім подобаються мої вироби, вони приносять радість моїм близьким, і це надає мені енергії, натхнення творити нові цікаві вироби».
