Війна приносить з собою чимало небезпек. На територіях, де відбувалися бойові дії або які були під окупацією, залишаються вибухонебезпечні предмети, що становлять загрозу для дітей і дорослих. Особливо для дітей, адже вони прагнуть все досліджувати, вивчати, а незвичайні предмети їх особливо приваблюють.

  • «Основна небезпека — це відсутність знань та інформації. Часто діти можуть випасати худобу в полі, збирати дрова чи набирати воду в замінованій місцевості. До того ж, діти часто люблять справляти враження на однолітків, ходити в небезпечні місця, вони можуть гратися з мінами, кидати на них каміння, чекати поки не вибухне», — зазначають фахівці Центру громадського здоров’я.

Тому дуже важливо, щоб діти отримали інформацію про небезпеку мін та інших боєприпасів, що не розірвалися. Публікуємо в сьогоднішній статті матеріали від Центру громадського здоров’я, Державної служби надзвичайних ситуацій (ДСНС) та Дитячого фонду ООН (UNICEF Україна) щодо мінної безпеки дітей і дорослих.

Що таке міна?

Міна — це пристрій, який вибухає і призначений для вбивства або поранення людей, які торкнулися його або підірвали. Вони спеціально розроблені для того, щоби вибухати, коли на них наступають, підіймають, натягують на розтяжку або якимось іншим чином торкаються.

  • Більшість мін встановлюються приховано, тому їх рідко можна побачити. Зазвичай їх закопують у межах 15 см від поверхні землі або кладуть на землю або над землею (наприклад, на кілках або прикріплюють до дерев).

Міни можуть бути виготовлені із пластику, металу та дерева та мати вигляд каменя, кулі, коробки чи ананасу. Самі міни чи розтяжки можуть бути прикріплені до інших об’єктів, наприклад, упаковки від сигарет або банки з-під напоїв.

Ознайомитися з тим, як можуть виглядати найбільш поширені міни, а також дізнатися про них більш детально можна на сайті «Суперкоманда проти мін», створеному UNICEF Україна спільно з МОН та ДСНС України спеціально для дітей.

Також UNICEF Україна спільно з Державною службою надзвичайних ситуацій, Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Нацполіцією підготували серію освітніх відео з песиком Патроном «Навчаємось мінній безпеці» про ризики тих вибухонебезпечних предметів, які можна зустріти на території України, де велися бойові дії.

Уважно розгляньте з дитиною зовнішній вигляд мін (особливо верхню частину), зверніть увагу, що вони можуть мати ще якісь розтяжки, волосінь (ліску). Варто розуміти, що підозрілі предмети, які ми можемо знайти на вулиці можуть відрізнятися від побачених макетів вибухових предметів. Тому зверніть увагу дитини, що не можна підіймати з землі іграшки, ґаджети, гаманці, коробки цукерок, подарункові пакети тощо.

Які існують ознаки замінованих територій?

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки рекомендує орієнтуватися на такі ознаки:

  • У цьому районі можна побачити трупи або скелети тварин.
  • На землі знайдено вощену упаковку, яка використовується для зберігання мін, або дерев’яні, пластикові чи металеві контейнери військового вигляду.
  • Територія позначена з допомогою традиційного знаку «СТОП МІНИ» у вигляді черепа і схрещених кісток, або підручними засобами: палиці, каміння, стрічка тощо.
  • Існують наявні ознаки бойових дій: пошкоджені або знищені транспортні засоби, обладнання та споруди, а також шматки металу, які виглядають як результат вибуху.
  • Порушений ґрунт і рослинність. Часто встановлення наземних мін спричинює порушення в природному середовищі, що виглядають дивними або недоречними. Наприклад, на ґрунті помітні незначні западини, свіжі прогалини в траві тощо.

Міни та вибухові пристрої можуть бути встановлені в різних місцях, але є перелік місць підвищеного ризику, яких варто уникати:

  • Військові позиції. Міни часто встановлюють на військових позиціях і лініях протистояння та навколо них. Можна їх знайти в цивільних будівлях, які використовувалися як командні або спостережні пункти, в місцях відпочинку армії та навколо них, у зонах засідок, поблизу місць розміщення блокпостів.
  • Об’єкти критичної інфраструктури: мости, заводи, склади тощо.
  • Зруйновані будівлі та транспортні засоби, обладнання.
  • Транспортні маршрути. Міни можна знайти на стежках, дорогах, коліях, перехрестях, а також в уламках або брухті вздовж маршруту.
  • Окремі цивільні об’єкти. Вибухові пристрої також можна знайти на переправах через річки, у колодязях, водозаборах, у сільськогосподарських угіддях, у виноградниках, садах, в адміністративних будівлях і офісах, на кладовищах.

Які наслідки мінування для здоров’я дітей?

Травми від наземних мін зазвичай виникають через те, що дитина несвідомо наступає на міну. Дорослі, як правило, зазнають лише травм, діти ж часто гинуть, бо їхні життєво важливі органи знаходяться в межах досяжності сили вибуху. За оцінками, 85% дітей помирають, не доїхавши до лікарні.

Фізичні наслідки:

  • Міни можуть бути активними понад 80 років і залишатися смертоносними для дітей.
  • Якщо діти виживають унаслідок нещасного випадку на міні, вони часто отримують сильні травми, можуть втратити зір, слух, пальці рук і ніг, кінцівки.
  • Травми можуть вплинути на їхню здатність гратися, навчатися, працевлаштовуватися..

Соціально-психологічні наслідки для дітей:

  • Дітям психологічно важко, коли члени сім’ї чи друзі гинуть або зазнають поранень.
  • Діти з незворотними травмами можуть втратити надію на своє майбутнє, перестати гратися з друзями та ходити до школи.
  • Є ризик соціальної дискримінації дітей з інвалідністю.
  • Діти можуть стати наляканими та невпевненими, бо їхнє звичне повсякдення — прогулянки до школи, відвідування друзів, походи в магазин, догляд за тваринами, купання в річці та ігри в полі та лісі — може бути небезпечним.

Що має робити дитина, якщо побачила міну або інший вибухонебезпечний предмет?

Рятувальники радять зараз не відпускати дітей гратися наодинці, без нагляду дорослих, особливо після повернення на території, які тимчасово були під російською окупацією. Водночас ми не зможемо постійно контролювати наших дітей чи повністю ізолювати їх від можливих небезпек. Тому обговоріть з ними правила безпечної поведінки під час виявлення небезпечних предметів (мін, боєприпасів, підозрілих предметів) і перевірте, як вони їх запам’ятали.

I) Нагадуйте дитині, що під час прогулянок вона має бути дуже уважною та обережною.

  • Перегляньте фото вибухонебезпечних предметів, запам’ятайте, як вони виглядають. Обговоріть місця, де вони можуть бути заховані.
  • Зверніть увагу дитини, що не можна підіймати з землі іграшки, ґаджети, гаманці, коробки цукерок, подарункові пакети тощо. Під час бойових дій цими предметами можуть маскувати вибухівку.

II) Попросіть її запам’ятати три прості правила безпечної поведінки:

Якщо бачиш вибухонебезпечний пристрій —

1. Не підходь!

У разі виявлення вибухонебезпечного або підозрілого предмета потрібно зупинитися, роздивитися, чи немає поряд подібних предметів і відійти на безпечну відстань (хоча б 100 м, а краще 300 м). Повертатися потрібно тим шляхом, яким і прийшли.

2. Не чіпай!

Категорично забороняється:

  • торкатися пристрою;
  • пересувати його;
  • намагатися розібрати;
  • накривати чимось;
  • заносити у приміщення;
  • вдаряти по ньому;
  • кидати у водойми;
  • розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;
  • закопувати у землю.

3. Повідом дорослих, рятувальників (101) або поліцію (102).

  • Вкажи адресу та орієнтири місця, де виявив пристрій.
  • Телефонувати потрібно на безпечній відстані від вибухонебезпечного пристрою, аби він не спрацював (300 м).
  • Рятувальники також радять відключити мобільні телефони поблизу місця розташування вибухового пристрою, оскільки він може бути радіокерованим.

Додатково дітям молодшого шкільного віку можна показати мультфільми про мінну безпеку від UNICEF Україна:

Учням 5-9 класів можна запропонувати навчальний посібник у вигляді коміксу «Мінна безпека не без ПЕКа», який доступний для завантаження за покликанням.

Що робити, якщо ви опинилися на мінному полі (замінованій території)?

Підліткам (12-17 років) і дорослим даємо такі поради:

1) Зупиніться і не рухайтеся.
2) Подивіться навколо.
3) Заспокойтеся.
4) Якщо є інші люди за вами, попередьте їх про міни і попросіть, щоб вони пішли за допомого або викликали на допомогу Державну службу з надзвичайних ситуацій (ДСНС) за номером телефону «101».
5) Якщо ви на самоті, кличте на допомогу. Коли ви побачите тих, хто вас знайшов, попередьте їх про міни і зверніться з проханням викликати ДСНС з безпечної відстані.
6) Якщо допомоги немає і чекати її немає від кого, скористайтеся своїм мобільним телефоном та викличте ДСНС за номером телефону «101».

  • «Самостійний вихід з замінованої території — ми не радимо цього робити, тому що немає безпечного виходу з мінного поля... Буде краще, якщо насамперед ви туди не підете», — зазначають фахівці Данської ради у справах біженців.

7) Коли ви перебуваєте вже на безпечній території, розкажіть іншим людям, щоб вони трималися подалі від цієї місцевості.

Що робити, якщо ви зіткнулися з інцидентом підриву на міні?

Підліткам (12-17 років) і дорослим рекомендуємо:

1) Зупинитися.
2) Подивитися навколо.
3) Заспокоїтися.
4) Не входити у небезпечну зону/не підходити до постраждалої особи.
5) Не дозволяти нікому іншому бігти до постраждалого — це небезпечно, там можуть бути інші міни.
6) Попередити постраждалого, щоб він не рухався, і повідомити йому, що допомога скоро прибуде.
7) Відійти на безпечну відстань (300 м) і викликати Державну службу з надзвичайних ситуацій (ДСНС) за номером телефону «101», а також «швидку допомогу» за номером телефону «103» надаючи інформацію в тому вигляді, наскільки ви впевнені в ній.
8) При відсутності мобільного телефону або якщо ви перебуваєте поза зоною покриття мобільної мережі, негайно йдіть по допомогу.

Як зменшити ризик потрапляння у зону мінування?

Центр громадського здоров’я МОЗ України повідомляє:

Якщо ви рухаєтеся пішки:

  • Дізнайтесь з офіційних джерел, чи є територія безпечною. Завжди збирайте актуальну інформацію, плануючи свій маршрут. Якщо є ділянка, про яку ви знаєте або підозрюєте, що вона замінована, уникайте її.
  • Завжди носіть при собі аптечку.
  • Під час руху групою, відстань між членами групи має становити близько 25 метрів.
  • Ніколи не ходіть по зарослих ділянках. Замість цього тримайтеся тротуарів і доріжок, якими часто користуються.
  • Не заходьте в покинуті будівлі та не відвідуйте безлюдні місця.
  • Не торкайтеся підозрілих предметів, а тим більше — мін та снарядів. Ніколи не піддавайтеся спокусі забрати «сувеніри» з зони бою — ви цілком можете активувати нестабільний снаряд або запустити міну-пастку, розроблену спеціально для привернення вашої уваги.
  • Не знімайте знищену військову техніку. Під час удару бронебійні снаряди можуть випаровувати токсичні речовини, вдихання яких може призвести до негативних наслідків для здоров’я.
  • Тримайтеся якомога далі від потенційних цілей — армійської техніки та автомобілів.
  • Обирайте маршрути, якими потенційні цілі зазвичай не користуються.
  • Якщо ви випадково натрапили на те, що, на вашу думку, є вибуховим пристроєм, нічого з ним не робіть. Просто відійдіть на безпечну відстань і попередьте перехожих. Повідомте про свою знахідку в екстрену службу.

Якщо ви використовуєте автомобіль:

  • Не подорожуйте вночі. Плануйте свою подорож так, щоб вона закінчилася за дві години до заходу сонця. Це дозволить вам завчасно реагувати на надзвичайну ситуацію. Крім того, вночі неможливо побачити попереджувальні знаки та підказки щодо мін.
  • Якщо ви їдете в колоні, за можливості залишайте між транспортними засобами відстань 100 метрів.
  • Дотримуйтеся маршрутів, які часто використовуються, і залишайтеся в зоні проїзду дороги.
  • По можливості залишайтеся на дорогах з твердим покриттям, адже вони, як правило, рідше бувають замінованими. Однак вибоїни та узбіччя доріг з твердим покриттям дають можливість приховати міну, тому уникайте вибоїн та з’їздів з дороги.
  • На ґрунтових дорогах залишайтеся на наявних коліях.
  • Ніколи не об’їжджайте блокпости колишніх військових позицій. Ніколи не проїжджайте крізь будь-що на дорозі. Паперовий пакет, шматок тканина або дошка можуть приховувати міни.
  • Завжди носіть з собою аптечку, не залишайте її у своєму автомобілі.
  • Не пересувайте перешкоди — вони можуть бути заміновані.

 

Будьте пильними й навчайте цим правилам своїх дітей, адже це допоможе вберегти їхнє життя і здоров’я.

 

Головний спеціаліст з питань цивільного захисту населення

Управління ЖКГ, благоустрою, комунальної власності, стратегічного розвитку,

транспорту, містобудування, архітектури та будівництва

Ружинської селищної ради                                                                 Ігор ЛЄКСІН

Фото без описуФото без опису