Як оптимізація навчальної мережі вплине на доступ до якісної освіти
У громаді тривають обговорення оптимізації навчальної мережі. Керівництво та депутати селищної ради, вчителі та батьки учнів малокомплектних шкіл зустрічаються і намагаються дійти згоди у зазначеному питанні. Адже в першу чергу потрібно реалізувати право дітей на рівний доступ до якісної освіти.
Розгляньмо детальніше, що ж таке насправді оптимізація і чи варто її проводити.
Що таке якісна освіта?
Крізь призму нормативних документів поняття якісної освіти розглядається так: чи відповідають результати навчання тим вимогам та критеріям, які передбачені чинним законодавством та розробленим стандартам освіти й діючим програмам.
На практиці ж це:
- високий рівень знань, перемоги у конкурсах, змаганнях, олімпіадах, хороші результати ДПА та ЗНО;
- сучасні технології: інтерактивні дошки, комп’ютерні класи, мотивуючі простори;
- спілкування із широким колом однолітків,
- заняття у гуртках і секціях, у спортзалах, на спортивних майданчиках,
- доступ до бібліотеки, інтернету.
.
Тобто якісна освіта – це можливість здобути затребувані у сьогоднішньому житті знання, уміння та навички і застосовувати їх у житті. Це той ґрунт, який дає можливість молоді після школи впевнено рухатися далі, стати успішними, досягнути обраних цілей.
Реалії малокомплектних шкіл
На жаль, демографічна ситуація у громаді невтішна, адже щороку народжується усе менше дітей. Тобто учнів з кожним роком меншає. І навряд чи ця тенденція зміниться найближчим часом.
За останні 5 років у колишньому Ружинському районі показник смертності у рази перевищує народжуваність.
|
Рік |
Народилось, чол. |
Померло, чол. |
|
2016 |
206 |
547 |
|
2017 |
183 |
502 |
|
2018 |
149 |
568 |
|
2019 |
118 |
537 |
|
2020 |
111 |
532 |
Зараз у всіх навчальних закладах громади навчається 1884 учні. Зберігати та утримувати колишню навчальну мережу, яка розрахована на пять тисяч учнів, уже неможливо. У маленьких школах у класах навчаються 2-3 учні, хоча, відповідно до закону вони вже мали б бути розформованими. Адже мінімальна норма наповнюваності класів - 5 учнів. Якщо менше - навчання повинно здійснюватися за індивідуальною або іншою формою, але не у класах.
Держава встановила чіткі правила гри для територіальних громад. На учня виділяють 34 391 грн освітньої субвенції, але на школи, де учнів менше 25, її не будуть виділяти зовсім. Усі витрати на харчування, опалення, транспорт, електроенергію, зарплату молодшого і технічного персоналу, придбання матеріалів тощо лягають на плечі, тобто бюджет, громади.
У результаті виходить так, що чим менша школа, тим дорожче обходиться її утримання. Кошти розпорошуються і використовуються неефективно. Тому в одних школах холодно, у інших - відсутні внутрішні санвузли, у третіх немає можливості завершити заміну вікон. Що вже казати про швидкісний інтернет, сучасне обладнання, ресурсні кімнати чи класи Нової української школи.
Чи відповідають такі умови нормам сучасної якісної освіти? Відповідь кожен дасть сам.
Звісно що усі турбуються в першу чергу про психологічний стан дітей, які потраплять у нові колективи, про їхню безпеку у транспорті, харчування впродовж дня, про якість доріг. Тому це спільна робота і депутатів, і батьків, і вчителів, і керівництва громади.
Однак варто усвідомити одну важливу річ. Оптимізація - це не позбавлення дітей можливості здобути освіту і не економія на дітях. Це створення для учнів тих умов, за яких вони можуть здобувати якісну освіту у комфортному просторі.
