Мінна безпека
Закликаємо не ходити зараз без нагальної потреби у поля і ліси, не підбирати предмети на вулиці. Іноді вибухівка може бути замаскована у звичних речах.
Саморобні вибухові пристрої маскуються як під цигарки, як під іграшки, так і під інші предмети, які, на перший погляд, здаються безпечними»,
Слід дотримуватися головного правила: не підходь, не чіпай, телефонуй 101. Фахівці наголошують, що наближатися до міни чи підозрілого предмета вкрай небезпечно. Не можна користуватися мобільним телефоном поруч. Необхідно повернутися назад тим самим маршрутом щонайменше на 100 метрів. Лише тоді можна зателефонувати рятувальникам. Слід запам’ятати місце виявленого вибухонебезпечного предмета і, якщо є можливість, поставити попереджувальний знак.
Діти – особлива аудиторія.У дітей вже є сформована база знань про мінну небезпеку. Серед корисного номер 101 і 102, куди треба дзвонити. Закарбоване в пам’яті «не заходь за таблички», «не фотографуй» і «відходь тією ж стежкою». І це добре. Але! Знання більшості дітей і підлітків обмежені словом і зображенням всього лиш групи вибухонебезпечних предметів. Те, що згадується у кіно, у соцмережах чи на уроках, частіше міна, граната, ракета, тепер додалася ще пелюстка чи метелик (протипіхотна міна). Таке обмеження несе небезпеку.
Вибухає, а значить, ранить та вбиває, куди більше коло предметів.
Уважно вдивіться у це фото. Для людини, яка не служила в армії, не цікавилася військовою тематикою, цей кількасантиметровий предмет може здатися деталлю, наприклад, автівки. Це підривач А670 до снарядів. Саме через вибух цього предмета загинув хлопчик у селі Коротич в ніч на 7 лютого.
У ДСНС нагадують, що повномасштабне вторгнення змушує бути в темі «вибухової справи». Час, коли йшлося про просто увагу до залізяччя Другої світової війни, відкопаного із землі, минув. Боєприпаси можуть бути пластиковими, нехарактерних форм, схованими будь-де. Нещодавно ДСНС опублікувала фото та нове звернення «росія запускає подібні безпілотники, які спрямовані саме на мирних мешканців та миттєво детонують при контакті».
Звикання – одна із серйозних небезпек, які варто згадати, коли говорять про мінну небезпеку. Здається, що якщо біди не сталося до цього часу, то біди не буде і далі. Але з боєприпасами це не працює. Вибуховий предмет з плином часу стає тільки небезпечнішим: його засипає листя, впливає дощ, сонце. Звикання дорівнює байдужості до своєї безпеки – і це те, з чим стикаються дорослі.
Для дітей інша крайність – дорослі часто намагаються залякати, «щоб не ходили куди не треба». Але, як наголошують у Міжрегіональному центрі гуманітарного розмінування та швидкого реагування, це не працює. Навпаки, це збуджує цікавість і штовхає випробувати себе та реальність.
«Якщо Ви хочете вберегти дитину, говоріть із нею просто розказуйте дітям, що чекає на людину, якщо проігнорувати попереджувальні знаки про міни та як плводитись з підозрілими предметами
Ще одне правило для батьків, яке варто додати в безпекові, вони самі є прикладом. Якщо Ви кажете, не заходити за таблички, але самі йдете, то Ваші слова дитина проігнорує. Якщо кажете не піднімати незнайомі предмети, але робите це, Ваша дія теж буде більш наочною, ніж слова.
