Громада попрощалася з 43-річним Анатолієм Сірим

У храмі Воздвиження Хреста Господнього в Немиринцях громада з болем у серці попрощалася з 43-річним Сірим Анатолієм Васильовичем

У скорботі й тиші громада провела в останню путь Захисника. Люди прийшли віддати останню шану, схилити голови та подякувати за його мужність, відвагу й самопожертву.

Анатолій Сірий народився 7 липня 1981 року в селі Немиринці в родині працьовитих людей. Навчався у Немиринецькій школі, де здобув базову освіту. Після закінчення 9 класів розпочав трудову діяльність, допомагаючи сім’ї.

Рано залишившись без батьків, Анатолій змалку пізнав життєві труднощі, але не втратив сили духу. Згодом перебрався до Києва, де тривалий час працював у будівельній сфері. Там познайомився зі своєю майбутньою дружиною Оленою. Згодом вони створили сім’ю, у якій народилася донька Ілона — найбільша гордість і радість Анатолія.

У період повномасштабної війни в Україні Сірого Анатолія було призвано до лав Збройних сил України, де він ніс службу солдатом-гранатометником.

Майже рік родина чекала, молилася, жила надією… Та, на жаль, 12 травня 2025 року в бою за Україну, її свободу і незалежність Анатолій загинув на Донеччині.

Йому назавжди залишиться 43…

Важко знайти слова, які можуть полегшити біль втрати. Щирі співчуття рідним, близьким, побратимам. Нехай світла пам’ять про Анатолія стане силою пережити цю тяжку втрату.

Він віддав найдорожче - своє життя - за Україну, за мир і майбутнє кожного з нас. Його подвиг назавжди залишиться у пам’яті та серцях.

Схиляємо голови у скорботі.

Вічна пам’ять і слава Герою!