Слово, що звучить із пережитого

У ветеранському просторі відбулася зустріч ветеранів війни, присвячена поезії та живому спілкуванню.

Свою творчість представив ветеран із села Вільнопілля - Валерій Атаманчук. Він - ветеран Збройних сил України, десантник. Поезія стала для нього способом говорити про війну, побратимів і те, що залишається з людиною після пережитого.

У збірці «СЕБЕ ВЕРНУТИ ДО РАДОСТІ ЖИТТЯ» Валерій пише про тих, з ким пліч-о-пліч захищав Україну, а також про матір Валентину Борисівну, яка чекає сина з молитвою.

Серед його поетичних рядків — такі слова:

… Молода трава

Вмить сухою стала -

Тут ішла війна,

Молодість забрала.

Не було дощу,

Тільки сніг і «Гради»…

Не мовчу — кричу:

«Зупиніться, гади!»

Під час зустрічі ветерани спілкувалися та ділилися своїми талантами. Хтось також пише вірші, хтось відкриває себе в інших формах творчості. Особливою родзинкою стала імпровізована мелодія - без інструментів, лише ритм, відчуття і тиша навколо. Такі моменти нагадують, що творчість має багато форм.

Подібні зустрічі у ветеранському просторі планують проводити й надалі, залучаючи ветеранів і молодь - для живої розмови, поезії та підтримки одне одного. Дякуємо усім учасникам за щирість і присутність.