21 вересня – День фармацевта. Цікаві факти про звичні речі
21 вересня – День фармацевта. Цікаві факти про звичні речіШановні працівники фармацевтичної галузі
Прийміть щирі вітання з нагоди професійного свята!
Робота фармацевта – важлива складова лікувального процесу.
Дякуємо за вашу сумлінну працю та професіоналізм, за те, що завжди готові допомогти та надати пораду тим, хто цього потребує.
Бажаємо здоров’я, щастя, сімейного затишку та мирного неба. Нехай ваша праця приносить вам лише задоволення, а кожен новий день дарує добро та спокій!
У третю суботу вересня ми щороку відзначаємо професійне свято – День фармацевта. Вважається, що перші лікарські засоби з’явилися ще до того, як придумали писемність. За час свого існування, шляхом проб і помилок, людство створило величезну кількість високоефективних медичних препаратів. В процесі цих відкриттів було багато цікавого.
Вам відомі такі факти?
Найпоширеніша форма препаратів сьогодні – таблетки, які займають майже 80% фармацевтичного ринку. Перші відомості про використання людиною лікарських засобів у вигляді твердих пресованих форм були знайдені в папірусі Еберса (давньоєгипетський медичний трактат, що вважається найстарішим з відомих збережених рукописів, близько 1550 року о н.е.). У ньому описується спосіб виготовлення пігулок. Також ця лікарська форма була відома в Месопотамії, потім в античні часи набула поширення в Греції й Римі, де винайшли перший пристрій для її виготовлення.
Сьогодні найчастіше таблетки виробляються у формі плоского циліндра з фаскою, рідше використовується опукла форма. Але можуть бути і у вигляді кулі, куба, ромба, прямокутника, шести-, п’яти-, восьми-, трикутників та інші. Всього існує близько 40 різних форм.
У 1866 році німецький фармацевт і хімік створив із суміші коров’ячого молока, пшеничного борошна і цукру продукт, за допомогою якого йому вдалося врятувати від смерті недоношене немовля. Так з’явилося перше дитяче харчування, яке змогло замінити материнське молоко і зберегти багато життів.
Цікава історія ацетилсаліцилової кислоти, що входить сьогодні до складу багатьох ліків. Корисні властивості вербової кори були відзначені ще в староєгипетських папірусах. А в 1828 році професор хімії Мюнхенського університету Йоган Бюхнер виділив з кори верби активну субстанцію – гіркий на смак глікозид, який він назвав саліцин (від латинського Salix – верба). Ця речовина мала жарознижувальну дію і при гідролізі давала глюкозу і саліциловий спирт. Потім були роботи французького аптекаря Анрі Леруа, італійського хіміка Рафаеля, німецького професора хімії Германа Кольбе і французького хіміка Шарля Фредеріка Жерара. Але остаточно синтезував ацетилсаліцилову кислоту в хімічно чистій і стійкій формі німецький вчений Фелікс Хофманн у 1897 році, створивши таким чином перші в історії світової фармацевтики синтетичні ліки, що були лікувальною субстанцією, яка не зустрічається в природі. Трохи пізніше було виявлено ще одну важливу властивість ацетилсаліцилової кислоти – це здатність знижувати ризик розвитку серцево-судинних ускладнень, таких як інфаркт міокарда та інсульт.
З тих пір це одне з найчастіше використовуваних лікарських засобів у медицині.
До другої половини XIX століття медицина не знала про існування вітамінів і не могла пояснити загибель людей від цинги та інфекційних захворювань. Вперше про них у своїй дисертації «Про значення неорганічних солей в харчуванні тварин» згадав педіатр Н.І.Лунін у 1880 році, припустивши, що для нормального розвитку і життя тварин необхідні крім білків, вуглеводів, жирів, мінеральних солей, води також і інші речовини. Вітамінами їх назвав в 1912 році польський вчений-біохімік Казимир Функ, виділивши з рисового лушпиння вітамін, що сьогодні відомий як B1.
Історія застосування урсодезоксихолевої кислоти для лікування людини також налічує багато століть. Ще в стародавньому Китаї та Японії жовч ведмедів, багату УДХК, застосовували в медичних цілях. Але її хімічна структура була розшифрована тільки у середині 30-х років ХХ століття, а в 1954 році японським професором T. Канасавой вперше був описаний метод її синтезу. На сьогоднішній день препарати урсодезоксихолевої кислоти застосовуються в терапії захворювань печінки і шлунково-кишкового тракту. З тих пір було зареєстровано понад 60 торгових найменувань препарату УДХК.
Чому аптечний хрест зеленого кольору? Після появи у Швейцарії в 1864 році міжнародного товариства «Червоний хрест» цей символ стали розміщувати над входом в аптеки. Але в 1913 році був прийнятий закон, який забороняв використання хреста червоного кольору в комерційних цілях. Винахідливі французи знайшли спосіб і перефарбували його в зелений колір, що викликав асоціації з травами, з яких робилися лікарські препарати. А в 1984 році зелений хрест був зареєстрований як офіційний символ Асоціації фармацевтів Франції і його почали розміщувати над входом в усі аптеки країни. Скоро його стали використовувати в усьому світі.
Саме до фармацевта звертаються люди, заходячи до аптеки, саме фармацевти завжди знаходять той медичний препарат, який конче необхідний клієнту. Зазвичай фармацевти працюють у аптеках. Але ще одним напрямком роботи цих фахівців є наука – робота в дослідних лабораторіях і на підприємствах із виробництва медичних препаратів.
Фармацевтична галузь нині є потужним науковим осередком, має розвинену мережу аптечних закладів та конкурентноспроможне виробництво.
Спочатку ліки виготовляли в аптеках. Проте методи їх приготування були недешевими, а відпуск ліків обмежувався певними дозами для невеликого кола хворих. На початку ХІХ ст. вперше запровадили масову стандартизацію виробництва лікарських засобів на фармацевтичних підприємствах.
У колекції НМІУ зберігаються терези та аптечний посуд кінця ХІХ – початку ХХ ст.
На території України в 1925 році заснували Київський фармацевтичний завод ім. М.В.Ломоносова (нині ПАТ «Фармак»), у 1938 році – Дарницький хіміко-фармацевтичний завод (нині «Дарниця»), в 1947 році – Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод. Ці підприємства виробляють і реалізують лікарські препарати, спеціалізуються на розробці та виробництві сучасних безпечних і ефективних лікарських засобів у формі таблеток, розчинів для інʼєкцій і капсул.
Професія фармацевта увійшла до списку затребуваних на ринку України.
